Цинк

Цинк — синювато-білий метал, крихкий за кімнатної температури, але пластичніший після помірного нагрівання. Найчастіше його використовують для цинкування: покривають ним залізо або сталь, щоб захистити їх від іржі. Цинк піддається корозії легше за залізо, тому продовжує захищати метал під покриттям, навіть якщо його подряпати. У сплаві з міддю цинк утворює латунь, яку використовують у музичних інструментах і водопровідних клапанах. У природі цинк міститься переважно в мінералах, як-от сфалерит, що містить сульфід цинку, часто поряд із рудами свинцю та міді. Щоб отримати метал, руду збагачують і зазвичай нагрівають на повітрі, утворюючи оксид цинку. Його розчиняють у кислоті, а потім із очищеного розчину виділяють цинк за допомогою електричного струму.